Архіви позначок: травень

Русальний Тиждень

За одними етнографічними даними, Русальний тиждень починається від Троїцької — Клечальної неділі та Русалчиного або Мавського Великодня, що припадав у четвер Зеленого тижня (див. ЕУ 1, стор. 236), за іншими – протягом наступного, вже після Зеленої неділі. Русалії відбувалися в Україні в супроводі різних обрядових дій: переодягання однієї з дівчат за русалку, вбирання вінків, оперізування перевеслом з трави чи збіжжя, походу з танцями, співання русальних пісень тощо. Подекуди «Русальний тиждень» завершувався «проводами русалок» — прогнанням русалок або «русальними розіграми», тобто закінченням гуляння і забав русалок.
За народними віруваннями, в русальний тиждень, коли цвіте жито, русалки виходять з води і гуляють по полях та лісах. Вони полюють на молодих парубків та дівчат і можуть залоскотати їх на смерть, чи заманюють їх у своє підводне царство. Особливо небезпечно купатися в річках цього тижня, бо русалки залоскочуть і залишать в себе.
Підстерігаючи перехожого за околицею села, русалка запитувала його: «Полин чи петрушка?» Якщо покажеш полин, русалка зникає, якщо ж відповіси «петрушка», то вона каже: «Ти моя душка!» і може залоскотати на смерть.
Найпоширенішою була думка про те, на Русальному тижні у полі, лісі і понад ставами та ріками ходять неприкаяні душі самогубців і дівчат-утоплениць, що перетворилися в русалок.
Русальна або Клечальна Неділя – свято переходу весни в літо. Неділя починала в язичників ряд свят, які складали Русальний Тиждень.
Щоб русалки не чинили шкоди людям і в полі, селяни влаштовували «проводи русалок», а перший після русального тижня понеділок називався днем Проводів русалок. На Поліссі – у краї, де найповніше збереглися ці реліктові обряди, – ще наприкінці 19 століття звичай проводів русалок був в активному вжитку.
Особливо небезпечними були русалки в перший по Зелених святах четвер – це Нявський четвер, або Русальний Великдень. В цей день русалки та нявки (мавки) ходять полями, граються біля води та на узлісках – «їхні душі випущені на волю». І це єдина пора, коли вони можуть набувати людську подобу і споживати звичайну їжу. Тому аби не потрапити до їхніх рук, треба носити з собою оберіг – полин (Євшан-зілля) та любисток, що відганятиме їх. Зіллям прибирали й хати, так у Київщині збирали пахучі трави і встеляли ними підлогу в хаті, особливу перевагу надавали любистку. Пахучою м’ятою, шовковою травою клечали вікна, образи, покуть. Надворі клечали деревом – липою, кленом. Ставили гілки на воротях, стежки устеляли травою. На Хмельниччині також відзначаються Зелена Субота та Неділя.
Також на Русалії для русалок і мавок («щоб бавилися й нас не зачіпали») дівчата влаштовували ритуальне дійство «завивання вінків», яке в одних місцевостях робили в четвер напередодні Трійці, а в інших – після неї. Вони гуртом йшли до лісу і завивали вінки з тонких гілочок на живих березах, які мали зберігатися аж до понеділка, коли влаштовували проводи русалок.
Перед тим, як йти до лісу на вінкоплети, вранці готували обрядові пиріжки і яєшню, яка, як пише Василь Скуратівський у своїй книжці “Русалії”, була обов’язковою в трійчанських обрядах.
На Нявський Великдень, «щоб не розгнівати померлих душ», остерігались працювати, особливо сіяти борошно в діжу – «бо з’явиться багато русалок». Зранку жінки пекли паски-бабки, фарбували в жовте крашанки, але шкарлупки від яєць не викидали на воду – як на Великдень – «бо довкола них збереться гурт русалок».
Деінде, на підвіконня клали гарячий хліб – вважаючи, що від пари і запаху русалки будуть ситі. Протягом Русального тижня, особливо в четвер, по всіх регіонах Україні жінки розвішували на деревах полотно, аби нявки взяли його собі для сорочок. В народі русалок уявляли як дівчат надприродної краси – з білим або трохи синюватим кольором тіла і розкішною розпущеною косою. Вони одягнені у прозорий одяг або ж були зовсім голі.
В деяких українських селах побутував такий звичай: дівчата зі сходом сонця несли в поле житній хліб, спечений на святій воді. Його розламували на невеличкі шматочки й розносили по нивах – «для русалок, щоб жито родило».
Дівчата плели віночки, вибирали з поміж себе найгарнішу і найстрункішу – прикрашали її квітами та стрічками. Як тільки сходив місяць, у білих сорочках та намистах, взявшись за руки, виходили вони за село, а попереду йшла обрана ними «русалка». Всі дівчата мали розплетене волосся і вінок на голові.
Похід дівчат нагадував хоровод – перша пара зводила вгору руки, утворюючи своєрідну «браму», через які попарно проходили інші учасниці. Дійство супроводжувалося русальними піснями, розпалюванням багаття, через яке дівчата стрибали. До них долучались і хлопці. Це нагадує купальські забави, але з тією відмінністю, що свої віночки дівчата кидали на парубків і розбігалися геть. Натомість «русалка» намагалася упіймати котрусь із подруг і полоскотати.
Опівночі всі поверталися в село, вважаючи, що тепер русалки перебуватимуть у своїх угіддях до наступного Нявського Великодня.
(за матерілами Вікіпедії)

Язичницький Календар – Травень 2017

Друзі. Настала Велика ніч цього року. Священний Бельтейн.
Я вітаю кожного хто до нього причетний як своєю душею, так і своєю вірою.
Нехай Бог і Богиня Благословлятимуть Вас і діяння Ваші …
Ніжної любові й добрих чар Вам мої дорогі …
У новий місяць, вже за традицією, ми вступаємо з календарем.
Звичайно ж тут не вказані всі дати, а відзначені в випадковому порядку лише деякі з них.
Я ж дам коротке пояснення до кожної з них …
1 травня – Свято Богині Майї
Майя – давньогрецька німфа гір, старша з семи Плеяд – дочок Атланта. Мати Гермеса. Вона вважається покровителькою плодоносної землі. Тому місяць пробудження природи не випадково названий ім’ям цієї Богині. Майя в давньоіндійської, ведійської міфології – богиня позитивної магічної сили, покровителька білих магів, а також богиня ілюзії і доброго обману. Свято в її честь в перший день місяця в наші дні перетворився на свято зустрічі весни. У цей день обов’язково слід випити келих молодого вина в честь любові, мужності і жіночності.
1 травня – Свято Богині Рауни
День відьмацької горобини – свято на честь фінської Богині Рауни
6 травня – Свято Богині Інгхін Бхуйде
Інгхін Бхуйде – це ірландська богиня початку літа. У дослівному перекладі її ім’я означає «жовтоволоса дівчина». День 6 травня вважається в Ірландії початком літа і присвячений цій богині. У деяких сільських районах ще і в наші дні його святкують у відповідності з давніми традиціями, проводячи ритуали на честь богині у священного колодязя.
6-7 травня – Серце Весни
Ніч і день Королеви Травня в Шотландії
7 травня – День рогатого Бога Пана
Свято бога Пана – великого лісового та пастушачого божества древніх греків. Його представляли з цапиними копитами і ріжками. Він весь покритий шерстю. Для відьом Пан – прототип ідеального чоловіка: він одночасно дикий і добродушний, він може постояти за себе і ставить благополуччя своєї улюбленої найвище за усе. Його пронизливий крик звертає ворогів у втечу, а його чарівна гра на сопілці притягує жінок. Пан – божество стихійних сил природи, входить в свиту Діоніса. Його називають Великий Пан. Шануйте сьогодні бога Пана, встановивши на природі вівтар і запросіть його. Безсумнівно, він відгукнеться на запрошення.
9 травня – Свято Богині Артеміди
16 травня – День Брана Благословенного
Цей день присвячений подорожам, ідеалізму, романтиці, бродяжництву та пригодам в честь Св. Брендана (Ірландія).
16 травня – Свято Богині Сарасваті
Це свято Савіти-Врата в честь індійської богині Сарасваті, Цариці Небесної.
23 травня – Свято Розалії на честь Богині Венери
23 травня – Свято Мадонни
Свято Мадонни (Італія) присвячений жіночим божествам, священним тваринам і предметам. Покладіть ваші талісмани на вівтар, запаліть свічки. Нехай талісмани наповняться життєвою енергією.
26 травня – Свято Богині Діани
з 27 травня до 2 червня – Другі Русалії
29 травня – День Друїд
Символізує безпеку, блискуче розв’язування проблем і гармонізує чисті, природні енергії. Цей день чудово підійде для спілкування з природою. Ідеальні медитації на свіжому повітрі, в лісі на галявині …
30 травня – Весняний Змійник
Зміїне весілля, змії виходять з-під землі.
30-31 травня – Дні Богині Персефони
У Римі в цей день відзначали свято на честь Цариці Підземного Царства, Богині Персефони (Прозерпіни) з 30 по 31 травня.