10 правил, як вирізнити язичника
“А язичник то не справжній”…-Як визначити хто перед вами
В сучасному світі все змішано й перемішано. Один видає себе за іншого, другий видає себе за першого, інколи важко вирізнити чоловіка та жінку, не кажучи вже про приналежність до світоглядних філософій.
Це саме стосується і язичників. Інколи (в більшості випадків) люди тільки видають себе за язичників, але такими не є.
Ось вам кілька порад, як визначити, що людина не є язичником:
1. Язичник ніколи сам вам не почне нав’язувати свій світогляд. Якщо вам людина нав’язує свій світогляд (не важливо який саме), то вона або вас ошукує або вона є представником секти.
2. Будь-яка філософія, віра, релігія, світогляд повинні бути в середині людини, а не ззовні. Якщо людина завішана різноманітними “язичницькими” цяцьками та вбрана в “язичницький” одяг, але не може пояснити що то і навіщо – перед вами або дурень або сектант.
3. Кожний язичник може пояснити свій світогляд або скаже, що він ще не є досвідченим язичником (новачок). Казати про роки “в цьому варитися” але не знати основ поглядів може тільки або дурень або сектант.
4. Людина, яка є язичником, базується на тому що є, а не на тому, чого нема. Тобто язичництво не є антихристиянством або антиіудейством. Якщо вам про язичництво розповідають лише в контексті “анти” (проти юдеїв, проти християн, проти мусульман, проти жидів, проти москалів, проти марсіан, проти тих хто проти) – це не язичники, а борці з чимось (обирай з варіантів). Язичництво існує незалежно від всіх перелічених чинників.
5. Язичник, завжди знає джерела своїх знань і ніколи не бере на віру неперевірене джерело. Якщо сказане не підтверджене джерелом знань, а на питання “звідки відомо?” починається довга розповідь про “знищення всієї історії ворогами” – знайте, що ви спілкуєтесь з сектантом.
6. Язичник завжди цікавиться історією з офіційних джерел і шукає кілька думок щодо одного історичного факту. При цьому язичник завжди знає, що історія язичництва – це не саме язичництво, а тільки опис тих часів, коли воно було.
7. Язичник з повагою ставиться до життя своїх пращурів, але він не прагне відтворити їх побут в сучасності. Ходити в хутрі влітку, щодня відрами носити воду та відвідувати вбиральню надворі ніхто не прагне. Люди давно користуються більш досконалими технологіями і язичник ніколи не цурається сучасного.
8. Язичник поважає та розуміє природу навколо, а не тільки говорить про це. Якщо язичник не знає яка зараз фаза місяця (молодик, перша чверть,повня або третя чверть), не знає яке наступне язичницьке свято і коли воно – це не язичник, а сектант, що залежить від того, що йому скажуть “старші” язичники. Язичник живе за ритмом природи і завжди знає що і коли в ній відбувається.
9. Язичник любить свій народ незалежно від ставлення народу до нього. Язичник любить свою землю незалежно від рівня життя на ній. Язичник любить свою мову, незалежно від рівня її використання. Язичник любить саме життя незалежно від його прояву. Язичник є язичником не інколи, а завжди і скрізь.
10. Язичнику байдуже, як ви ставитесь до нього і його язичництво не залежить від сторонніх чинників. Бо він є сам собі чинник, керівник, начальник, провідник, суддя та наглядач. Язичнику не потрібно нагадувати чи примушувати робити щось язичницьке.
Язичництво виходить з язичника, а не поглинається ним!
Анатолій Ярошенко