Архіви позначок: Історія

Відкрили перший в Україні відьма-бар

Перший в Україні відьма-­бар “Лиса гора” відкрили 4 квітня по вул. Бульварно-­Кудрявській, 9а, в центрі ­столиці.

На стіну ліворуч від ­входу сперті три мітли. Над ними — скульптура відьми з котом. Гостей зустрічає дівчина в чорній сукні. Проводить дерев’яними сходами в підвал. На кам’яних стінах розвішені картини з відьмами, світильники в старовинному стилі. На полиці біля дерев’яної скриньки лежить череп птаха. Це — подарунок шамана одній із власниць. Зі стелі звисає посріблена мітла, до якої причепили кілька лампочок.

На барній стійці — аркуш із паролем до вай-фаю. “1891–1940” — дата народження й смерті письменника Михайла Булгакова. На столах розставлені вази із засушеним чортополохом.

— Траву восени сама збирала і сушила. За повір’ями, чортополох росте лише там, де живуть відьми, — каже власниця бару 32-річна Алла Козакова. Відкрила заклад із подругами Олесею Остафієвою й Надією Омельченко.

— Ідея відкрити кафе у відьомському стилі з’явилась дев’ять місяців тому. До цього збирали містичні історії про Київ, Лису гору. Подібні заклади бачила в США, Сербії, на Філіппінах, — продовжує Алла. — Всі предмети інтер’єру робили власноруч. Підлогу, меблі лагодили й фарбували з Олесею Остафієвою. Довго не могли знайти приміщення. А 13 числа трапилося саме. За кілька днів біля входу поставимо вольєр із вороном. Вважається, йому можна “згодовувати” погану енергію.

Меню подають у дерев’яній обгортці, називається “Книга тіней”. У страви й напої додають кропиву, чорнобривці, чортополох, лаванду, кору дуба й омелу. Найдорожча — річкова форель з овочами за 265 грн. Найдешевший — шоколадний трюфель за 20 грн. Перші два тижні на все меню діє 30% знижка.

— М’ясо з чорнобривцями — наша вигадка. Найулюбленіша страва — борщ із кропиви. Свіжу траву привозять із сіл Київщини. Десерти готуємо без цукру й масла, — говорить Алла Козакова.

У чайній карті пропонують напої “Поліська відьма”, “Сонячний трунок”, “Чар-зілля мольфарки”. Чаї змішує травниця Інна Бикова. Колеги називають її конотопською відьмою.

За крайнім столиком сидить ворожка. Для всіх охочих розкладає карти Таро. Сеанс триває 20 хв. Коштує 200 грн.

— У “Лисій горі” не відчувається чортівщини, тут хороша атмосфера. Смачно готують смажене м’ясо, — каже киянин Віталій, 43 роки. Доїдає телятину з чорнобривцями.

Жінка з рудим кучерявим волоссям, на вигляд років 30, замовляє коктейль “Вальпургієва ніч”. Навар із трав розбавляють текілою, додають вишневий сік і венесуельський алкогольний напій ангостуру. Подають у келиху, поряд ставлять запалену свічку й дзеркало.

— Як вип’єте, подивіться на віддзеркалення свічки й загадайте бажання, — радить офіціантка.

— Мені подобаються магічні речі, обряди. Хочу піти до гадалки. З’їла трюфель, — говорить відвідувачка Ольга.

У “Лисій горі” обіцяють запрошувати екстрасенсів, шаманів, нумерологів, рунологів, астрологів. Планують проводити тренінги з пошиття ляльок-оберегів, на Великдень розписуватимуть писанки.

За матеріалами видання “Газета по Українськи”

Чарівний Календар. Квітень 2017

І ось, настав Квітень.
Гордо йде нам назустріч у вінку з ромашок, в туніці з смарагдового льону. Посмішкою опромінюючи кожного і немов несучи Сонце в долонях…
Мої Дорогі ми зустрічаємо новий день нашим календарем.
Благо всім, що Ви з нами є. Ми просто хочемо зробити світ добрішим і чистішим від скверни.
У цей чудовий час моя душа починає пурхати немов метелик, природа цвіте і феї ледь чутно щебечуть оду природі.
І я думаю кожна гідна людина, могла би зробити для природи добру справу, наприклад посадивши дерево і прибрати на галявині сміття.
Це так просто, але для багатьох на жаль – недосяжно.
Давайте будемо цінувати наш дім. Нашу Землю і природу навколо.
Любові Вам, мої дорогі.
У календарику не всі свята, а так само тут поки не вказані події і ритуальні практики на майбутній місяць.
Про них я буду писати вже ближче до справи.
Наразі у нас в планах організувати суботник разом з іншими язичниками і віддати шану природі.
З повагою Місяць (Adulruna Rediviva).

Вандали! Моральні Виродки! І просто бездушні тварі!
Саме так (і це дуже м’яко кажучи) я можу назвати, тих хто навмисно знищує Культурну Спадщинау нашого міста!
Минулої ночі в Одесі, була знівечена вандалами статуя “Лаокоон і сини”, руку одного з синів зламали невідомі і забрали з собою. Ця скульптурна композиція, унікальна і була замовлена ​​Г.Г. Маразлі в 1870 році, як копія оригіналу, який був у Ватикані. Більш того, “Лаокоон з синами” регулярно страждає від подібних непрошених гостей. При цьому все відбувається у влади під носом, прямо на Думській Площі….

Але якщо трохи подумати … А вандали звідкіля?
Наші влажномодці не здатні вберегти скульптурний образ власного заднього двору (статуя стоїть в лічених метрах від мерії), то що говорити про громадську безпеку. Подумайте самі, виламати мармурову руку у статуї в самому серці нашого міста, при цьому спокійно з нею піти (а може і поїхати) і залишитися непоміченим. Я дуже сумніваюся, що таке можливе без зв’язків. Просто злочинців покриває влада, іншого адекватного пояснення того, що трапилося особисто я не бачу.
Навіщо? Та все просто, що б міський бюджет виділяв кошти на відновлення і паралельно хтось із чиновників “відмивав” гроші.
Чи так це панове “можновладці”?
Поліція? Де наші браві захисники? Куди вони дивилися? Абож вони навмисно дивилися на дах оперного театру?
Прикро за рідне і улюблений місто до сліз …
Не тільки за синів Лаокоона, а за всіх нас. За те, що в розумінні одеситів це стало “нормою”, звичайною справою.
Коли в січні, так само понівечили символ наших предків Дідуха в міському саду – деякі посміялися. Але як би нам усім не довелося незабаром ридати. Ми народ – ми і є діти Лаокоона.

Дивіться на фото і задумайтеся …

Святкування Масниці в Одесі 25 та 26 лютого

Друзі. Починається неділя великого свята Масниці (Маляниці), яке цьогоріч припадає на період з 20 по 26 лютого.
Це свято, як і чимало інших, має старовинне язичницьке коріння.
Ми щиро запрошуємо всіх в Одесу на свято Масниці. Цього року святкування пройдуть на 2 локаціях у міському саду (вул. Дерибасівська), та в парку ім.Т.Г.Шевченка (сцена Ракушка)
Святкування буде в суботу та неділю 25 та 26 лютого.

На фестивалях працюватимуть фуд-корти, де гості зможуть скуштувати традиційні масляні страви та матимуть змогу навчитися їх готувати. Також пройдуть майстер-класи з мистецтва створення ляльок-мотанок для дітей з дитячих будинків, інтернатів і просто людей бажаючих навчитися цьому ремеслу. Буде організовано ярмарок то святкові забави із масничними ритуалами.

25 лютого з 12:00 до 18:00 та 26 лютого з 12:00 до 16:00 на “Масниці” буде представлена святкова музична програма. Вона буде складатися з народних пісень у виконанні фольклорних колективів.
Також братимуть участь хорові колективи міста та області, оркестр Одеського муніципального театру духової музики, фольклорний ансамбль Одеської національної академії харчових технологій “Пролісок” і театр “Карнавал”.

Якщо ви хочете приєднатися і піти в компанії представників Міжнародної Язичницької Федерації, то будьласка напишіть мені листа в приватне повідомлення.
З повагою Adulruna Rediviva

18 січня – День Богині Гери

Сьогодні 18 січня, священний день Грецької Богині Гери. Ми розповімо про міфи і історії, що пов’язані з цією Богинею, а також про її символи, атрибути і храми.

Гера (грец. Ἥρα, микен. E-ra; вір. ‘Охоронниця, пані’) – в давньогрецької міфології богиня – покорителька шлюбу, яка охороняла мати під час пологів. Одна з дванадцяти олімпійських божеств, верховна богиня, сестра і дружина Зевса. Згідно з міфами, Гера відрізняється владністю, жорстокістю і ревнивим норовом. Римський аналог Гери – богиня Юнона.

Міфи

Гера, третя доньку Кроноса і Реї, дружина Зевса, сестра Деметри, Гестії, Аїда і Посейдона. Разом з іншими дітьми Кроноса була проковтнута своїм батьком, а потім, завдяки хитрості Метіди і Зевса, була їм вивергнена.
Перед тітаномахіі Рея сховала доньку у Океана і Тефіди, і згодом вона миритиме дядька і тітку в їх сварках.

Шлюб і діти

Дружина Зевса, свого брата – третя після Метіди і Феміди. Однак їх таємний зв’язок почалася задовго до весілля, причому саме Гера грала в ньому активну роль.
Зевс полюбив Геру, коли вона була дівчиною, і перетворився в зозулю, яку вона зловила. На горі Коккігіон (зозулених) в Арголиде є храм Зевса, а поруч на горі Проні – храм Гери. (Зозулю називають «царицею Єгипту»). Шлюб Зевса і Гери залишався таємним 300 років. Весілля Зевса і Гери проходило на кносских землях, в місцевості поблизу річки Ферена, де стоїть храм.

Гера народила чоловікові Гебу (за деякими авторами, Гера народила її від латуку), Іліфію і Ареса. За однією з версій, народила Ареса без чоловіка, отримавши від німфи Хлориди квітку з Оленських полів. «Минувши подружнє ложе», народила Гефеста (за Гомером, його теж від Зевса) – самостійно на помсту чоловікові, одноосібно приведшего на світло Афіну. Від дотику до землі породила чудовисько Тифона (за основною версією його матір’ю була Гея). За легендою, побачивши слабкого і потворного немовля Гефеста, Гера в гніві скинула його з Олімпу. Але Гефест вижив і згодом помстився матері.

Також серед дітей називають Аргу і Ангелу. У Олена в гімні Гері сказано, що Гера вихована орами, і її діти – Арес і Геба. Іліфія є супутницею-атрибутом Гери, Арга і Ангела практично не фігурують.

Ревнощі і Сварки

Гера – наймогутніша з богинь Олімпу, але й вона підкоряється своєму чоловікові Зевсу. Часто вона викликає у чоловіка гнів, в основному своїми ревнощами. Сюжети багатьох давньогрецьких міфів будуються навколо бід, які Гера насилає на коханок Зевса і їх дітей.

  • Вона наслала отруйних змій на острів, де жила Егіна і її син від Зевса, Еак.
  • Погубила Семелу, мати Діоніса від Зевса – нарадила їй попросити Зевса з’явитися в усьому своєму божественному блиску, і дівчина загинула спопелілою.
  • Переслідувала Іо, перетворену на корову, приставила до неї сторожем Аргуса.
  • Прокляла німфу Ехо, яка стала повторювати слова нескінченно.
  • Чи не давала вагітної Лето народити на твердій землі.
  • Цариця Ламія була перетворена нею в чудовисько.
  • Німфу Каллісто перетворила в ведмедицю.
  • Сестра Семели – Іно, яка взяла на виховання немовля, збожеволіла.

Годувала своїм молоком Гермеса, не знаючи, хто це, а потім відштовхнула, і з молока виник Чумацький Шлях (за іншою версією, годувала немовля Геракла).

Одного разу щоб посміятися над Герой, Зевс якось влаштував своє фальшиве весілля з дубом, одегненим в жіноче плаття. Гера, втікши з Киферона, розгромила весільну процесію, але потім виявилося, що це жарт. Тому в Платее, де Гера зустріла процесію, відзначався «свято ляльок», що завершується їх всенародним спаленням.

Геракл

Ненависть до побічного сину Зевса Гераклу є важливим сюжетообразующим моментом пов`язаних з цим героєм міфів. Навіть його ім’я «Геракл» («прославлений богинею Герой»).

На вимогу Гери, Іліфія прискорила пологи Еврісфеї і затримала народження Геракла. Наслала на нього змій, яких немовля задушив. Приспала Зевса і напустила бурю на Геракла, відкинувши його до Косу, за що Зевс прив’язав її до неба і підвісив в небесах на золотий мотузці, до ніг були прив’язані наковальні (Гомер). (Ланцюг, який надів Зевс на Геру для її приборкання, показували в Трої). Гера була поранена Гераклом під Пілосом
Зрештою, після вознесіння і обоження Геракла помирилася з ним і віддала йому руку своєї дочки Геби.

Троянська Війна

Брала участь в суді Паріса, де програла, тому в Троянській війні виступала на боці ахейців.
Щоб дати можливість перемогти ахейцям, вона відволікає Зевса, зваблюючи його за допомогою чарівного пояса Афродіти.

Інші Факти про Богиню Геру

  • Щороку Гера купалася в джерелі Канафія у міста Навпліі і ставала знову дівою.
  • Наслала на Тіресія сліпоту (за іншою версією це зробила Афіна).
  • Наслала божевілля на дочок Пройта за їх вихвалки.
  • Гера допомогла Ясону під час походу аргонавтів.
  • Вмовила Еола наслати вітер на Одіссея.
  • Іксіон закохався в Геру і спробував нею оволодіти. Зевс створив хмару, яка його змальовувала, і підсунув Іксіонові. Іксіон мав від цієї хмарної дружини дике покоління кентаврів (або героя Кентавра), а потім в покарання був прив’язаний в Аїді до колеса.
  • За твердженням граматика Сервія (IV ст. Н. Е.), Слово «Гера» (мабуть, на мові пеласгів) означає «земля», а «герої» – діти землі (Serv. Verg. Buc. IV 35)

 

Епітети Гери

  • Анфія. Епітет Гери.
  • Геніоха («Візник»). Епітет Гери.
  • Гополосмія. Епітет Гери в Еліді.
  • Горгас. Епітет Гери.
  • Європія. Епітет Гери в Аргосі.
  • Зігія (Дзиґія). Ім’я Гери. Влаштовує шлюби.

Культ Гери

Гері поклонялися як захисниці жінок, охоронниці шлюбу і материнства. Її допомога під час пологів – найдавніша функція Гери.
Культ був поширений в материковій Греції (особливо в Мікенах, Аргосі, Олімпії), а також на островах (Самос, Крит).

Дерев’яний фетиш Гери знаходився на острові Самос, що свідчить про його давнину. Ймовірно, Гера – перше божество, якому греки присвятили перекрите замкнуте святилище – Самоське, близько 800 року до н. е. Пізніше на його місці був побудований Герайон, один з найбільших грецьких храмів взагалі.
Шлюб Гери з братом – рудиментом давньої кровно-родинної родини. Хоча шлюб Гери визначає його влада над іншими олімпійськими богинями, за суті, в цьому образі видно риси великого жіночого божества Доолімпійський періоду. Його риси – самостійність і незалежність в шлюбі, постійні сварки з верховним божеством, ревнощі, гнів. Гера переслідує позашлюбні зв’язки чоловіка і як богиня-охоронниця моногамної сім’ї епохи класичної олімпійської міфології.
Архаїчність Гери помітна в тому, що його дитиною від дотику до землі було чудовисько Тифон (це видає його зв’язок з хтонічними силами). Давність його також позначається в тому, що Арес, один з найкривавіших і стихійних богів – його син. Гера, Можливо, мала зооморфне минуле. На це вказує її епітет «волоока» у Гомера і Нонна Панополітанского, а також те, що в жертву їй приносилися корови. Однак зображень її в нелюдському образі немає «У нашому розпорядженні є величезний археологічний матеріал, але не кажучи вже про те, що ніяких слідів зображення Гери в вигляді корови або з головою корови немає, серед величезної кількості культових зображень микенских і домікенской епох, так званих ідолів , немає жодного з коров’ячої головою ».

При цьому, міцно увійшовши в систему споконвіку грецької героїчної міфології, Гера є покровителькою героїв і міст.
Любовна сцена зваблювання Зевса за допомогою пояса Афродіти для допомоги ахейцям в троянській війни – серед пахучих квітів і трав на вершині гори є явним аналогом крито-мікенського священного шлюбу Гери і Зевса, який урочисто справлявся в різних містах Греції, нагадуючи про велич матриархального жіночого божества. Шлюб святкувався і на Криті в Кноссі. Цей шлюб розглядався як зв’язок неба з землею, запліднює благодатним весняним дощем, нагадуючи про велич матриархального жіночого божества. Вісником даного дощу була зозуля. (У дні свят Гери женихи наближалися до вівтаря богині в масках зозулі).

Храми

В архітектурі відомі чудові храми Гери, основна їх частина була побудована в Стародавній Греції. Найвидатнішим Геродот вважав храм на острові Самос. Його історик включив в список чудес світу.

Атрибути

Її обов’язковий атрибут – діадема, як символ того, що вона головна з богинь. Присвяченим їй твариною є павич; пара павичів везе її колісницю.
Вона може надягати Пояс Венери, позичений у богині, який робить її чарівною.

В античності їй надавали ще два атрибути – гранат (безліч зерен якого символізує родючість) і скіпетр, увінчаний зозулею (емблема шлюбу, який не виправдав надій). Зозуля також була її священним птахом.

Новий час

У сценах любовних пригод Зевса вона може зображуватися Богинею, що дивиться  через хмари, або ж під’їжджає на колісниці, щоб перервати його.

Поширене зображення Гери в сцені «Суд Паріса», в сценах з міфів про Геракла та Іо. Відомо зображення фінального епізоду історії Іо: стоглазий велетень Аргус, посланий нею стерегти коханку чоловіка, убитий Гермесом. В епоху бароко Аргус зображується мертвим з розсипаними очима. Амури підбирають їх і передають Гері, яка поміщає їх на хвости павича (Х. Голциус, П. П. Рубенс, Я. Йорданс, А. Блумарт, Н. Пуссен і ін.).

Зустрічається сцена «Юнона просить у Венери її пояс» (А. Куапель, Дж. Рейнолдс), «Юнона просить Еола випустити вітри на загибель Одіссею», «жертвопринесення Юнони» (П. Ластман, Дж. Б. Тьєполо), а також « Юнона в Царстві Гипноса », куди вона вирушила для допомоги в звабу Зевса в історії з горою Іда.
В алегоричному зображенні Чотирьох елементів вона персоніфікує стихію Повітря (так як була підвішена в повітрі з ковадлами).

Як покровителька шлюбу вона виступає в картині Рубенса «Генріх IV отримує портрет Марії Медичі».
Як подателька достатку вона виступає в садової пластиці епохи бароко.

Гера в Літературі

Їй присвячені XII гімн Гомера та XVI орфічний гімн. Дійова особа трагедії Есхіла «Семела, або Водоносіци», де брала вигляд жриці з Аргоса, що збирає милостиню (фр.168 Радт), а також трагедії Сенеки «Геркулес в божевіллі». У Фліунта було священне сказання, що пояснює відсутність статуї Гери.

Твір Лукіана «Про сирійську богиню» присвячено богиню, яку він називає “Герой ассірійською”.

За матеріалами Вікіпедії.

С повагою до кажного с читачів и до Богині Гери – Adulruna Rediviva