На честь Днів Персефони (30-31 травня), я повідаю вам історію її викрадення Аїдом.
Була у великої богині родючості Деметри юна дочка Персефона. Одного разу прекрасна Персефона разом зі своїми подругами, океанидами (дочками Океану і Тефіди), безтурботно гуляла в квітучої Ніссейской долині, на березі Саронічної затоки, не відаючи, що її батько – великий громовержець Зевс – вирішив віддати її в дружини своєму похмурому братові Аїду, володарю підземного царства.

Аїд, побачивши квітучу красу Персефони, вирішив негайно викрасти її. З цією метою він упросив богиню Землі Гею виростити квітку надзвичайної краси. Богиня погодилася, і в Ніссейской долині не забарила вирости чудова квітка, п’янкий аромат якої розливалася далеко навколо нього.
Персефона, побачивши квітку, простягнула до нього руку, але варто було їй тільки зірвати його, як тут же розверзлася земля: на чорних конях в золотій колісниці з’явився з-під землі владика царства тіней Аїд, який схопив юну, нічого не підозрюючу Персефону, і в мить зник з нею на своїх швидких конях в надрах землі. Персефона від жаху встигла тільки скрикнути … Однак, крім Геліоса, бога Сонця, ніхто не бачив, як похмурий Аїд викрав Персефону.
Богиня Деметра, почувши крик дочки, поспішила в Ніссейську долину, але марно: Персефони вже ніде не було. Тяжка скорбота про втрату єдиної дочки оволоділа серцем матері. Одягнена в темний одяг, дев’ять днів, нічого не усвідомлюючи, блукала вона по землі, проливаючи гіркі сльози. Ніхто не міг допомогти їй в її скорботі … На десятий день вона прийшла до бога Геліоса, зі сльозами на очах благаючи його сказати, де знаходиться її дочка.
– Велика богиня, ти знаєш, як я шаную тебе … Знай, могутній Зевс віддав дочку твою за дружину владиці царства тіней, – відповів їй Геліос.- Побори ж свою важку печаль, богиня; адже великий чоловік твоєї дочки ….

Ще більше засмутилася богиня Деметра. Розгнівавшись на Зевса, вона покинула богів і світлий Олімп. Прийнявши вигляд простої смертної і одягнувшись в темний одяг, довго блукала богиня між смертними, не перестаючи проливати гіркі сльози. Без її позитивної сили всяке зростання на землі припинилося: листя на деревах зів’яли і облетіли; сади не давали плодів, засохли зелені виноградники, а колись родючі ниви спорожніли … Голод панував всюди: всюди чувся плач і стогін …
Нарешті Деметра прийшла до міста Елевсіна. У міських стін вона присіла в тіні оливкового дерева на «камінь скорботи» у самого «колодязя дів». Побачили її дочки царя Елевсіна – Келея – і привели Деметру до своєї матері, Метанейре. Як тільки торкнулася богиня головою одвірка, весь будинок буквально осяявся дивним світлом: Метанейра відразу зрозуміла, що доньки привели в будинок не просту смертну …
Деметра залишилася у Келея. Незабаром вона повеліла збудувати храм в Елевсіні, біля джерела Калліхори, залишившись там жити. При цьому храмі Деметра сама заснувала свята.
Однак печаль по ніжно улюбленій дочці не покидала її. Як і раніше безплідна була земля, і голод ставав все сильніше і сильніше … Загибель загрожувала всьому живому … Тоді тучегонитель Зевс послав до Деметри вісницю богів – богиню веселки Іриду, яка прилетіла на своїх райдужних крилах в Елевсинський храм Деметри, благаючи її повернутися на світлий Олімп.
Деметра ні в яку не слухала її прохання. Послав тоді до свого похмурого брата Аїда великий Зевс швидкого, як думка, Гермеса. Аїд погодився відпустити Персефону до матері, але попередньо дав їй проковтнути зерно граната – символ шлюбу. Зійшла Персефона на золоту колісницю чоловіка разом з Гермесом, і в одну мить досягли вони Елевсіна.
Забувши все від радості, Деметра кинулася назустріч своїй дочці, уклавши її в свої обійми, і разом з нею повернулася на Олімп. Тоді великий Зевс вирішив, що дві третини року Персефона буде жити з матір’ю, а на одну третину – в царстві свого чоловіка Аїда: ось чому Персефона є не тільки богинею родючості, а й богинею мертвих.
Як тільки Деметра знайшла свою кохану дочку, велика богиня повернула землі родючість: знову ніжним весняним листям вкрилися ліса; зарясніли квіти на смарагдових лугах, а незабаром прокинулася і вся природа!
Але щороку залишає свою матір Персефона, і кожного разу Деметра поринає в сум, знову вдягаючись в темну одежу. Тоді вся природа горює про відхід під землю Персефони: жовтіють на деревах листя восени, відцвітають квіти, порожніють ниви і настає зима …
Природа засинає на деякий час, щоб знову прокинутися в радісному сяйві весни – тоді, коли повернеться до своєї матері з безрадісного царства Аїда прекрасна Персефона. Тоді велика богиня родючості з усією своєю радістю щедро обсипає людей своїми дарами, благословляючи працю хліборобів багатим урожаєм!

Ура! Мы выпустили 18 номер журнала о Викке и Язычестве “Время Луны”.
Этот номер вышел в честь священного Шабаша Бельтайн и его основная тема – Колдовская Любовь.
Именно Весной, тема Любви весьма актуальна и каждый год играет новыми, яркими красками в наших сердцах. Мы постарались передать многообразие любви и наполнить ею, страницы этого журнала…
Скачать номер и ознакомится с нашим изданием можно вот тут: https://yadi.sk/i/l1gbOmk53HgzjP

Радостно и светло на душе, от ряда добрых новостей и мудрых публикаций разных авторов:
🌸Уважаемый Nir Vana, настоящий Волшебник из Армении – выпустил книгу “Круг Года. Викканские Праздники их атрибуты и значение”. Так же он нас порадовал волшебной фотосессией и украсил обложку этого выпуска.
🌸Что за таинства в себе скрывает Вальпургиева ночь и как её провести достойно, рассказано в большой статье-рассказе-ритуале от нашего Латышского друга Дмитрия Виллса
🌸Что такое любовь мага? Возможна ли она, или существа, сотканные из Воли и энергии не способны на такие чувства? Как вообще существо, поставившее под контроль своего разума все эмоции, может любить? Как ни странно это звучит — может! Подробнее расскажет в статье Wizard Zolander. Так же Wizard поделился техникой безопасности и указал на основные ошибки неофитов в магической практике.
🌸 Сигиллы Баст для гармонии в отношениях, а так же отдельный Любовный Ритуал “Огонь Баст” осветила в своих публикациях восхитительная жрица Людмила Пругло.
🌸О техниках Самозащиты и о целесообразности приворотного ремесла в своих статьях расскажет мудрая Ева Кеншина
🌸 Беседа с Мастером по творению Колдовских Артефактов. Многие тонкости этого сложного и увлекательного ремесла раскрыл нам Николай Резниченко. Уровень его работ меня поразил…

И это далеко не всё …. Гораздо Больше – внутри! Всего тут и не описать. 0дним словом – Это нужно увидеть… Помимо всего прочего Вы познакомитесь с нашими обзорами на колоды Таро, узнаете важные языческие календарные даты, изучите кулинарные рецепты и просто станете эрудированней, чем прежде…
Этот номер не мог бы появиться на свет без Двух сильных и гениальных творцов: Главного Редактора нашей волшебной редакции Елена Давыдова и божественного верстальщика Ирина Лайне. Низкий Вам поклон за труды.
Хотите поддержать нас – расскажите и покажите друзьям наш журнал. Напишите отзывы или свои творения. Мы готовы к сотрудничеству и рады вашим отзывам.
Мы Любим Вас….

Друзі. Настала Велика ніч цього року. Священний Бельтейн.
Я вітаю кожного хто до нього причетний як своєю душею, так і своєю вірою.
Нехай Бог і Богиня Благословлятимуть Вас і діяння Ваші …
Ніжної любові й добрих чар Вам мої дорогі …
У новий місяць, вже за традицією, ми вступаємо з календарем.
Звичайно ж тут не вказані всі дати, а відзначені в випадковому порядку лише деякі з них.
Я ж дам коротке пояснення до кожної з них …
1 травня – Свято Богині Майї
Майя – давньогрецька німфа гір, старша з семи Плеяд – дочок Атланта. Мати Гермеса. Вона вважається покровителькою плодоносної землі. Тому місяць пробудження природи не випадково названий ім’ям цієї Богині. Майя в давньоіндійської, ведійської міфології – богиня позитивної магічної сили, покровителька білих магів, а також богиня ілюзії і доброго обману. Свято в її честь в перший день місяця в наші дні перетворився на свято зустрічі весни. У цей день обов’язково слід випити келих молодого вина в честь любові, мужності і жіночності.
1 травня – Свято Богині Рауни
День відьмацької горобини – свято на честь фінської Богині Рауни
6 травня – Свято Богині Інгхін Бхуйде
Інгхін Бхуйде – це ірландська богиня початку літа. У дослівному перекладі її ім’я означає «жовтоволоса дівчина». День 6 травня вважається в Ірландії початком літа і присвячений цій богині. У деяких сільських районах ще і в наші дні його святкують у відповідності з давніми традиціями, проводячи ритуали на честь богині у священного колодязя.
6-7 травня – Серце Весни
Ніч і день Королеви Травня в Шотландії
7 травня – День рогатого Бога Пана
Свято бога Пана – великого лісового та пастушачого божества древніх греків. Його представляли з цапиними копитами і ріжками. Він весь покритий шерстю. Для відьом Пан – прототип ідеального чоловіка: він одночасно дикий і добродушний, він може постояти за себе і ставить благополуччя своєї улюбленої найвище за усе. Його пронизливий крик звертає ворогів у втечу, а його чарівна гра на сопілці притягує жінок. Пан – божество стихійних сил природи, входить в свиту Діоніса. Його називають Великий Пан. Шануйте сьогодні бога Пана, встановивши на природі вівтар і запросіть його. Безсумнівно, він відгукнеться на запрошення.
9 травня – Свято Богині Артеміди
16 травня – День Брана Благословенного
Цей день присвячений подорожам, ідеалізму, романтиці, бродяжництву та пригодам в честь Св. Брендана (Ірландія).
16 травня – Свято Богині Сарасваті
Це свято Савіти-Врата в честь індійської богині Сарасваті, Цариці Небесної.
23 травня – Свято Розалії на честь Богині Венери
23 травня – Свято Мадонни
Свято Мадонни (Італія) присвячений жіночим божествам, священним тваринам і предметам. Покладіть ваші талісмани на вівтар, запаліть свічки. Нехай талісмани наповняться життєвою енергією.
26 травня – Свято Богині Діани
з 27 травня до 2 червня – Другі Русалії
29 травня – День Друїд
Символізує безпеку, блискуче розв’язування проблем і гармонізує чисті, природні енергії. Цей день чудово підійде для спілкування з природою. Ідеальні медитації на свіжому повітрі, в лісі на галявині …
30 травня – Весняний Змійник
Зміїне весілля, змії виходять з-під землі.
30-31 травня – Дні Богині Персефони
У Римі в цей день відзначали свято на честь Цариці Підземного Царства, Богині Персефони (Прозерпіни) з 30 по 31 травня.

Ось і пройшов День Землі. Пару слів за підсумками нашого суботника який проходив за підтримки Ковена Одеський Язичницький Вінок і Суцвіття, а також Міжнародної Язичницької Федерації в Україні.
1. Нас було троє. Власне я, Дарина Лісова і Ярослава Корф. Дівчата трохи забарилися, але це не має значення, адже вони змогли приділити нашій Природі, нашої Матері – свій час та увагу. Причому не словом, а саме справою підтримали і допомогли. Низький Вам уклін за це. Утрьох ми зібрали 15 мішків зі сміттям, який залишили після себе самі знаєте хто …

Але три людини – це лише крапля в морі, якщо б нас було хоча-б 10-15 ми б змогли зібрати значно більше! Мені здавалося серед духовно розвинених людей, підтягнеться народу побільше (і це м’яко кажучі). Хоча все таки тут руками треба працювати, та ще й спину не розгинаючи, таких альтруїстів небагато, адже все одно настануть за неділю травневі свята і знову обов’язково напаскудять (в свинських здібностях відпочиваючих я, на жаль не маю сумнівів).

Але саме в таких ситуаціях як сьогодні, багато що стає зрозуміло. Адже одна справа не смітити і прибирати після себе, це обов’язок кожної поважаючого себе і природу навколо – Людини, а зовсім інше взяти і зробити з любовю до нашої природи, для неї щось добре і корисне. І ось на такий вчинок, готовий аж ніяк не кожен. Як боротися з тими хто паскудить, тема для окремого посту і я його напишу пізніше.

2. Мені вдалося зібрати сміття від одного краю парку до іншого (це вийшло випадково) і виникла ідея, перевірити наскільки добре це у мене вийшло. Тому я думаю днями (поки не нагадили знов) пройти босоніж з зав’язаними очима по парку від краю до краю. Якщо мною зроблено справу добре – то ми і перевіримо це власними ногами. Ну це так експеримент, просто ідея. Спробуємо та побачимо.

Благо дівчаткам. Думаю, що після Травневих ми пройдемо по іншим зеленим місцям з благими та чистими намірами. Любіть природу не тільки словом, а й ділом. З повагою Луна.
P.s. На фото наш відносно скромний улов який дався потом (добро що поки без крові обійшлося). Благословенні будьте дорогі наші читачи…

Всі ми живемо на Землі і наша природа, це найцінніше, що у нас є.
22 Квітня, відбудеться всесвітній день Землі.
Шанувати нашу природу, багато хто готовий лише на словах, але чи здатний ти на щось більше, ніж просто гарне слово?
В цей день я закликаю всіх відаючих, язичників і просто тих кому дорога наша Природа-Матінка, приєднатися до нас на екологічний суботник, який організовує Міжнародна Язичницька Федерація в Україні! Наша Екологічна акція, пройде в місті Одеса, на території меморіального паркового комплексу, імені 411 батареї. Це місце – священне і пам’ятне для кожного одесита, але на жаль там зараз брудно, поліетилен, пластик й інше сміття, залишене раніше свинотами. Прибрати наразі там нікому і незабаром парк може перетворитися на щось дуже сумне… Природі потрібна наша допомога! Хто як не ми, справжні люди що шанують нашу культуру та традиції зможуть попіклуватися про неї?
Давайте зберемося разом і зробимо добру справу – зберемо стільки сміття, скільки зможемо.
Чекаю всіх бажаючих 22 квітня в 14:00 годині, у парку меморіального комплексу 411 батареї. Бажаете долучитися , напишіть мені в приватних повідомлення: в соціальних мережах facebook: https://www.facebook.com/aadulruna , або до VKontakte: https://vk.com/xviii_the_moon
Прошу також приєднатися до нашої акції і інших людей, які піклуються про природу і провести цю акцію скрізь де це можливо.
Збережемо чистоту природи разом. Бо то є наша Земля і нам тут жити.
З повагою до кожного, Луна (Adulruna Rediviva).
Національний Координатор Міжнародної язичницької Федерації в Україні.

Перший в Україні відьма-­бар “Лиса гора” відкрили 4 квітня по вул. Бульварно-­Кудрявській, 9а, в центрі ­столиці.

На стіну ліворуч від ­входу сперті три мітли. Над ними — скульптура відьми з котом. Гостей зустрічає дівчина в чорній сукні. Проводить дерев’яними сходами в підвал. На кам’яних стінах розвішені картини з відьмами, світильники в старовинному стилі. На полиці біля дерев’яної скриньки лежить череп птаха. Це — подарунок шамана одній із власниць. Зі стелі звисає посріблена мітла, до якої причепили кілька лампочок.

На барній стійці — аркуш із паролем до вай-фаю. “1891–1940” — дата народження й смерті письменника Михайла Булгакова. На столах розставлені вази із засушеним чортополохом.

— Траву восени сама збирала і сушила. За повір’ями, чортополох росте лише там, де живуть відьми, — каже власниця бару 32-річна Алла Козакова. Відкрила заклад із подругами Олесею Остафієвою й Надією Омельченко.

— Ідея відкрити кафе у відьомському стилі з’явилась дев’ять місяців тому. До цього збирали містичні історії про Київ, Лису гору. Подібні заклади бачила в США, Сербії, на Філіппінах, — продовжує Алла. — Всі предмети інтер’єру робили власноруч. Підлогу, меблі лагодили й фарбували з Олесею Остафієвою. Довго не могли знайти приміщення. А 13 числа трапилося саме. За кілька днів біля входу поставимо вольєр із вороном. Вважається, йому можна “згодовувати” погану енергію.

Меню подають у дерев’яній обгортці, називається “Книга тіней”. У страви й напої додають кропиву, чорнобривці, чортополох, лаванду, кору дуба й омелу. Найдорожча — річкова форель з овочами за 265 грн. Найдешевший — шоколадний трюфель за 20 грн. Перші два тижні на все меню діє 30% знижка.

— М’ясо з чорнобривцями — наша вигадка. Найулюбленіша страва — борщ із кропиви. Свіжу траву привозять із сіл Київщини. Десерти готуємо без цукру й масла, — говорить Алла Козакова.

У чайній карті пропонують напої “Поліська відьма”, “Сонячний трунок”, “Чар-зілля мольфарки”. Чаї змішує травниця Інна Бикова. Колеги називають її конотопською відьмою.

За крайнім столиком сидить ворожка. Для всіх охочих розкладає карти Таро. Сеанс триває 20 хв. Коштує 200 грн.

— У “Лисій горі” не відчувається чортівщини, тут хороша атмосфера. Смачно готують смажене м’ясо, — каже киянин Віталій, 43 роки. Доїдає телятину з чорнобривцями.

Жінка з рудим кучерявим волоссям, на вигляд років 30, замовляє коктейль “Вальпургієва ніч”. Навар із трав розбавляють текілою, додають вишневий сік і венесуельський алкогольний напій ангостуру. Подають у келиху, поряд ставлять запалену свічку й дзеркало.

— Як вип’єте, подивіться на віддзеркалення свічки й загадайте бажання, — радить офіціантка.

— Мені подобаються магічні речі, обряди. Хочу піти до гадалки. З’їла трюфель, — говорить відвідувачка Ольга.

У “Лисій горі” обіцяють запрошувати екстрасенсів, шаманів, нумерологів, рунологів, астрологів. Планують проводити тренінги з пошиття ляльок-оберегів, на Великдень розписуватимуть писанки.

За матеріалами видання “Газета по Українськи”